Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 904/10299/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивачаБогатирьов С.В. (дов. від 10.12.2014 р.)відповідачаМатяш Т.В. (дов. від 18.05.2015 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки"на постановуДніпропетровський апеляційний господарський суд від 31.03.2015 р.у справі № 904/10299/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво"до Сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки"простягнення 38 651, 79 грн. В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сяйво" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором №170302 від 17.03.2014 р. у розмірі 38651,79 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2015 р. у даній справі (суддя Мілєва І.В.) позовні вимоги задоволені частково: стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво" 0,08 грн. заборгованості, в решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд виходив з тих обставин, що відповідно до пунктів 2.1.2 та 2.1.3 договору покупець у термін до 18.03.2014 р. здійснює передоплату в сумі 68014,08 грн. з ПДВ, остаточна оплата товару у сумі 68014,08 грн. здійснюється у термін до 15.10.2014 р.

Вказані суми (окрім 0,08 грн.) у наведеному вище порядку були сплачені відповідачем на користь позивача, формула перерахунку ціни товару з урахуванням зміни курсу долара США сторонами у договорі не визначена, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 0,08 грн. за товар поставлений відповідно до Специфікації №1 за видатковою накладною №РН-0000013 від 22.03.2014 р. на виконання умов договору № 170302 від 17.03.2014 р. є правомірними.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. (колегія суддів: головуючий Пархоменко Н.В., судді Коваль Л.А., Чередка А.Є.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2015 р. змінено, викладено частину другу резолютивної частини в наступній редакції: "Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво" заборгованість у розмірі 30553,21 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1444,19 грн.". Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 722,10 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Сільськогосподарське приватне підприємство "Чумаки" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. скасувати, а рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2015 р. залишити без змін, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено всіх доказів та встановлено всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.04.2015 р. касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.05.2015 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 20.05.2015 р. представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 17.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сяйво" (продавець) та Сільськогосподарським приватним підприємством "Чумаки" (покупець) був укладений договір №170302, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити посівний матеріал.

Точне найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначаються в специфікаціях - додатках, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Сторони узгодили та підписали Специфікацію №1 від 17.03.2014 р. (додаток №1 до договору) на поставку сорго цукрового цукросорго 506 у кількості 72 упаковки на загальну суму 136028,16 грн. (з ПДВ), що еквівалентно 14169,60 доларів США.

Відповідно до п.2.1.1 договору ціна товару виражена в національній валюті України і має грошовий еквівалент в доларах США.

Покупець у термін до 18.03.2014 р. здійснює передоплату в сумі 68014,08 грн. з ПДВ, еквівалентній 7084,80 доларам США за курсом торгів на Міжбанківському валютному ринку України на дату оплати (п. 2.1.2. договору).

Згідно до п. 2.1.3. договору остаточна оплата товару здійснюється в строк до 15.10.2014 р., згідно наступного графіку: грошові кошти у сумі 68014,08 грн. з ПДВ, еквівалентній 7084,80 доларам США за курсом торгів на Міжбанківському валютному ринку України на дату оплати - у термін до 15.10.2014 р.

Пунктом 2.1.4 договору передбачено, що датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 30.12.2014 р. (п. 8.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору №170302 від 17.03.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сяйво" виставило Сільськогосподарському приватному підприємству "Чумаки" рахунок-фактуру №СФ-0000034 від 18.03.2014 р. на оплату сорго цукрового цукросорго 506 на суму 136028,14 грн.

На виконання умов договору та Специфікації №1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сяйво" здійснило поставку Сільськогосподарському приватному підприємству "Чумаки" товару на суму 136028,16 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000013 від 22.03.2014 р.

Сільськогосподарське приватне підприємство "Чумаки" здійснило оплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Сяйво" за поставлений товар 18.03.2014 р. у сумі 68014,08 грн. згідно платіжного доручення №397 від 18.03.2014 р. на суму 68014,08 грн. та 08.10.2014 р. у сумі 68014,00 грн. згідно платіжного доручення №1918 від 07.10.2014 р. (проведено банком 08.10.2014 р.) на суму 1108099,00 грн. (вказаним платіжним дорученням оплачено: 50% рахунку-фактури №СФ-0000033 від 18.03.2014 р. у сумі 140352,00 грн., 50% рахунку-фактури №СФ-0000037 від 19.03.2014 р. у сумі 899733,00 грн., суму 68014,00 грн. зараховано в рахунок погашення рахунку-фактури №СФ-0000034 від 18.03.2014 р.).

Звертаючись із позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сяйво" наголошувало на тому, що Сільськогосподарське приватне підприємство "Чумаки" відповідно до умов договору №170302 від 17.03.2014 р. зобов'язано було здійснити оплату товару в сумі еквівалентній 14159,60 доларам США, визначеній на момент укладання договору (68014,08 грн., що еквівалентно 7084,80 доларів США + 68014,08 грн., що еквівалентно 7084,80 доларів США).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сяйво" було здійснено перерахунок сплаченої відповідачем суми за поставлений товар та визначено недоплату у розмірі 2430,93 долари США, що станом на 25.11.2014 р. становить 38651,79 грн. (2430,93 доларів США х 15,9 грн. за 1 долар США), виходячи з наступного розрахунку: 18.03.2014 р. відповідачем сплачено 68014,08 грн., що на дату сплати згідно курсу іноземних валют на міжбанківському валютному ринку України (10,35 грн. за 1 долар США) становить 6571,41 доларів США, замість 7084,80 доларів США, передбаченому п. 2.1.2 договору, тобто недоплата становить 513,39 доларів США; 08.10.20.2014 р. відповідачем сплачено 68014,00 грн., що на дату сплати згідно курсу іноземних валют на міжбанківському валютному ринку України (13,1625 за 1 долар США) становить 5167,26 доларів США, замість 7084,80 доларів США, передбаченому п. 2.1.3 договору, тобто недоплата становить 1917,54 доларів США.

Змінюючи рішення у даній справі суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Приписами частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до п.2.1.1 договору ціна товару виражена у гривнях та має грошовий еквівалент в доларах США.

Крім того, умовами договору зазначено, що сума, яка підлягає до оплати 136028,16 грн. (68 014,08 грн. + 68 014,08 грн.) еквівалентна 14169,60 доларам США (7084,80 доларів США + 7084,80 доларів США) за курсом торгів на Міжбанківському валютному ринку України на дату оплати.

В свою чергу, умовами договору №170302 від 17.03.2014 р. визначено порядок та строки здійснення розрахунків, а саме: передоплата - у строк до 18.03.2014 р. у сумі 68014,08 грн. еквівалентній 7084,80 доларам США за курсом торгів на Міжбанківському валютному ринку України на дату оплати; остаточний розрахунок у строк до 15.10.2014 р. у сумі 68014,08 грн. еквівалентній 7084,80 доларам США за курсом торгів на Міжбанківському валютному ринку України на дату оплати, тобто сторонами визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за курсом торгів на Міжбанківському валютному ринку України на дату оплати.

З огляду на матеріали справи, Сільськогосподарським приватним підприємством "Чумаки" здійснено оплату 18.03.2014 р. у розмірі 68014,08 грн., що на дату сплати згідно курсу іноземних валют на міжбанківському валютному ринку України (10,35 грн. за 1 долар США) становить 6571,41 долар США, в той час як у термін до 18.03.2014 р. відповідач мав сплатити суму еквівалентну 7084,80 доларів США, тобто недоплата за вказаним платежем становить 513,39 доларів США, що згідно курсу іноземних валют на міжбанківському валютному ринку України на дату оплати (10,35 грн. за 1 долар США) становить 5313,59 грн.

08.10.2014 р. відповідачем було здійснено оплату у розмірі 68014,00 грн., що на дату сплати згідно курсу іноземних валют на міжбанківському валютному ринку України (13,1625 за 1 долар США) становить 5167,26 доларів США, замість 7084,80 доларів США, передбаченому п. 2.1.3 договору, тобто недоплата становить 1917,54 доларів США, що згідно курсу іноземних валют на міжбанківському валютному ринку України на дату оплати (13,1625 грн. за 1 долар США) становить 25239,62 грн.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов до правомірного висновку про задоволення позовних вимог частково у розмірі 30553,21 грн. (5313,59 грн. + 25 239,62 грн.).

Крім того, апеляційний господарський суд вірно зазначив про те, що ціна товару виражена у гривнях та має грошовий еквівалент в доларах США, умовами договору передбачені строки та суми оплати, які визначаються за курсом торгів на Міжбанківському валютному ринку України на дату оплати, а тому висновком місцевого господарського суду, що формула перерахунку ціни товару з урахуванням зміни курсу долара США сторонами у договорі не визначена є невірною.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про зміну рішення місцевого господарського суду в частині стягнення суми заборгованості, а тому правомірним буде стягнення 30553,21 грн.

Стосовно доводів, які викладені Сільськогосподарським приватним підприємством "Чумаки" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного господарського суду, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровський апеляційний господарський суд від 31.03.2015 р. у справі № 904/10299/14 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова